Михайло Медведєв

XX ст.Україна, США, Канада, РосіяМузика

Медведєв Михайло Юхимович (справж. — Бернштейн Меєр Хаїмович; 20.07.1852, м. Біла Церква Київської губ., тепер Київської обл. — 08.08.1925, м. Саратов, РФ) — співак (ліричний тенор), педагог.

Народився в сім’ї рабина; з дитинства співав у хорі. З 1876 р. навчався в Київському музичному училищі (класи А. Ваккер та І. Кравцова); з 1878 р. за ініціативою М. Рубінштейна був зарахований на третій курс Московської консерваторії (клас Дж. Гальвані), водночас навчався сценічної майстерності в студії актора І. Самаріна. У 1882 р. дебютував на сцені Київського оперного театру; пізніше виступав у провінційних антрепризах у Харкові (1883), Одесі (1884), Воронежі (1886), Саратові (1887), Єкатеринбурзі (1887), Тифлісі (1887—1888) та численних інших містах Російської імперії. У 1885—1886 рр. — соліст московського Великого театру, у 1891—1892 рр. — Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. З 1892 р. повернувся до провінційних труп; у 1898—1901 рр. гастролював за кордоном: у містах США й Канади. З 1905 р. — соліст «Нової опери» у Санкт-Петербурзі. У 1918—1920 рр. — засновник і керівник Саратовського оперного театру. Водночас із театрально-концертною діяльністю викладав у Київській музичній школі Ф. Блюменфельда (1898), Музично-драматичному училищі Московського філармонійного товариства (1901—1905 рр., з 1903 — його професор), Київській консерваторії (1905), театральній школі Пресмана в Ростові-на-Дону (1907), Саратовській консерваторії (1912—1925).

Головні партії: Собінін, Фінн («Іван Сусанін», «Руслан і Людмила» М. Глинки), Дон Жуан, Князь («Кам’яний гість», «Русалка» О. Даргомижського), Ленський, Герман, Вакула («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Синодал, Кирибейович, Нерон («Демон», «Купець Калашников», «Нерон» А. Рубінштейна), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Елеазар («Дочка кардинала» Ф. -Ж. Галеві), Роберт («Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера), Фауст («Фауст» Ш. Гуно), Карл ІІ («Дон Сезар де Базан» Ж. Массне), Самсон («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса), Герцог, Отелло («Ріголетто», «Отелло» Дж. Верді), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Флорестан («Фіделіо» Л. Бетховена), Тангейзер («Тангейзер» Р. Вагнера), Йонтек («Галька» С. Монюшка) та числ. ін. З успіхом виконував також романси М. Глинки, М. Римського-Корсакова, Ж. Массне, Ц. Кюї, П. Чайковського та ін. композиторів.