Сергій Ізотов

XX ст.СРСРНаука і технікаНаука, Авіація, Учений

Ізотов Сергій Петрович (30.06.1917, Катеринославська губ., тепер Дніпропетровська обл. − 1983, м. Ленінград, тепер Санкт-Петербург, РФ) − радянський конструктор авіадвигунів, лауреат Сталінської (1949), Державної (1971) і Ленінської (1976) премій, доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці (1969).

У 1935 р. С. П. Ізотов вступив до Запорізького індустріального інституту. Через два роки перевівся до Ленінградського політехнічного інституту (енергомашинобудівний факультет, спеціальність «Автомобілі та трактори»), який закінчив у січні 1941 р. За розподілом як інженер-політехнік він потрапив у конструкторське бюро авіадвигунів рідинного охолодження, кероване В. Я. Климовим.

З осені 1941 р., на початку Великої Вітчизняної війни КБ було евакуйовано до Уфи. В КБ і на авіамоторному заводі (авіазавод № 26) колектив Климова створив сімейство «сотих» двигунів, які протягом 10 років були основними двигунами радянської фронтової авіації. Ізотов мав до цих робіт пряме відношення, адже вже до 1943 р. він піднявся по службових щаблях від рядового конструктора до заступника начальника конструкторського відділу заводу.

Після закінчення війни, в 1946 р. прийнято рішення − основне ядро КБ залишити в Уфі, частину направити в Рибінськ, частину, на чолі з В. Я. Климовим − у Ленінград, де створювалося нове дослідно-конструкторське бюро (ОКБ−117) з дослідним заводом. С. П. Ізотов був призначений заступником Головного конструктора. Розроблений ними реактивний авіадвигун ВК-1 піднімав у повітря МіГ-15 біс, МіГ-17, бомбардувальник Іл-28 і торпедоносці Туполєва Ту-14. Ці двигуни встановлювалися і на винищувачах Су-15, Як-50, Ла-176 і Ла-200, бомбардувальниках Ту-82 та Іл-28.

У 1960 р. С. П. Ізотов замінив академіка В. Я. Климова на посаді Головного конструктора і керівника заводу. З 1963 р. почалася нова спеціалізація Дослідно-конструкторського бюро − газотурбінні двигуни для вертольотів. Розроблені двигуни ставилися на вертольоти М. П. Міля: Мі-2, Мі-8, Мі-14, Мі-24 та ін. У 1967 р. військово-технічна рада Міністерства оборони прийняла рішення про створення бойового вертольота. На той час армія США вже мала двомісний бойовий вертоліт «Кобра». Розробка вертольота Мі-24 велася паралельно з підготовкою до його серійного випуску. Аж до кінця 1970-х рр. це був найефективніший і найпотужніший бойовий вертоліт у світі. Двигуни, встановлені на Мі-24, за своїми характеристиками до цього часу є одними з кращих світових зразків.

Одночасно С. П. Ізотов інтенсивно працював над проектом першого в світі танкового газотурбінного двигуна. У березні 1972 р. успішно проведені його Державні стендові випробування, а в 1976 р. робота над виробом завершилася прийняттям його на озброєння Радянської армії з присвоєнням найменування − «основний бойовий танк Т-80». Він став першим у світі серійним танком, оснащеним газотурбінним двигуном. Крім цього, в ОКБ заводу були створені рухові установки для другого ступеня міжконтинентальної балістичної ракети УР-100 і зенітної ракети комплексу С-200 другого ступеня. Однією з незвичайних розробок заводу став олімпійський факел для московської «Олімпіади-80».

Заслуги Сергія Петровича Ізотова перед вітчизняною авіацією і машинобудуванням відзначені званням Героя Соціалістичної Праці (1969), Сталінською (1949), Державною (1971) і Ленінською (1976) преміями. Він був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями, а також іноземним орденом. С. П. Ізотов − доктор технічних наук (1968).

Помер у м. Ленінград (тепер Санкт-Петербург). Похований на Богословському кладовищі.

ДЖЕРЕЛА: