Степан Мельник

XX ст.БілорусіяПриродничі науки

Мельник Степан Павлович (13.08.1883, с. Засулля, що на Полтавщині, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл., — 28.06.1938, м. Мінськ, Білорусія) — ботанік, лісовод; член-кореспондент Академії наук Білорусі, доктор біологічних наук, професор.

Народився в бідній селянській сім’ї. У 1911 р. закінчив Петербурзький лісовий інститут. У 1914—1919 рр. викладав у Харківському інституті сільського і лісового господарства. З 1923 р. С. Мельник — професор кафедри загального лісоводства Горецького сільськогосподарського інституту, в 1926—1930 рр. — директор Центральної лісової дослідної станції БССР. У 1933—1938 рр. — директор Ботанічного саду АН БССР.

С. Мельник розробив програми й інструкції з вивчення лісів БССР, дослідження парків і інших дендрологічних об’єктів, дав класифікацію типів лісів республіки з урахуванням родючості і вологості ґрунтів. Автор понад 70-ти наукових праць, зокрема й 4-х монографій.

Зарештований 28 лютого 1938 р. за сфабрикованим органами НКВС звинуваченням в «антирадянській діяльності». У червні 1938 р. Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений за ст. 63—1, 69, 70 і 76 КК БССР до смертної кари. Розстріляний 28 червня 1938 р. в Мінську. Військовою колегією Верховного Суду СРСР посмертно реабілітований 9 серпня 1957 р. зі стандартним формулюванням: «за відсутністю складу злочину».

Посилання: Юркевич И. Д., Чекалинская Н. И. Основатель Ботанического сада Академии наук БССР (К 85-летию со дня рождения С. П. Мельника) // Ботаника. Сб. науч. тр. Минск: Наука и техника, 1969. Вып.11. Возвращенные имена. — Минск: Наука и техника, 1992.