(Очерет)Василь Барка

XXI ст.Україна, СШАПисьменництво

Барка Василь (справжнє прізвище, ім’я та по батькові — Очерет Василь Костянтинович; інший псевдонім — Іван Вершина; 16.07.1908, с. Солониця Лубенського району Полтавської обл. — 11.04.2003, м. Глен-Спей, штат Нью-Йорк, США) — поет-модерніст, есеїст, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Навчався в духовному училищі в Лубнах, на педагогічних курсах у Лубенському педагогічному технікумі. З 1927 р. вчителював на Донбасі — викладав фізику і математику в шахтарському висілку «Сьома рота» Попаснянського р-ну Бахмутської округи. Викрив зловживання місцевої влади і тому змушений був поспіхом виїхати на Кубань, жив у Краснодарі, вступив на перший курс українського відділення філологічного факультету Краснодарського педагогічного інституту. Закінчив цей навчальний заклад і вступив до аспірантури. Однак змушений був залишити українське відділення через нападки особливо ревних «інтернаціоналістів» і перевестися на відділ західноєвропейських літератур. Аспірантську підготовку закінчував на філологічному факультеті Московського педагогічного інституту. Кандидатську дисертацію про стиль «Божественної комедії» Данте захистив у березні 1940 р.

У роки Другої світової війни двічі був поранений, потрапив у полон. Вивезений як остарбайтер до Німеччини. Після війни перебував у таборі для переміщених осіб в Авгсбурзі. Завдяки Б. Кравціву у Берліні отримав посаду коректора у видавництві «Голос». У 1950 р. виїхав у США. Жив у Нью-Йорку, працював кочегаром, мийником вікон, голодував. Байдужий до матеріального достатку, хворий на стенокардію і напівсліпий продовжував літературну діяльність. Пізніше усамітнився у м. Глен Спей, у горах. Автор ліричних збірок «Апостоли» (1946) та «Білий світ» (1947), творів «Трояндний роман» (1957), «Псалом голубиного поля» (1958), синкретичної книги «Океан» у двох томах (1959, 1979), збірки «Царство» (1979), а 1968 р. — вибрані поезії «Лірник».

Першим прозовим твором був роман «Рай» (1958) — друга редакція «Душі едемітів» (побачила світ у Києві у 1994). У 1980 р. надрукував п’єсу «Господар міста». Йому належить переклад українською мовою п’єси «Король Лір» Шекспіра, «Одкровення св. Іоанна Богослова» для україномовного видання Біблії (1975, 1988), фрагментів «Божественної комедії» Данте (1978). Василь Барка є також автором критичних есе «Хліборобський Орфей, або Кларнетизм» (1961), «Правда Кобзаря» (1961), а також двох збірок літературно-критичних статей «Жайворонкові джерела» (1956), «Земля садівничих» (1977) і філософських роздумів на релігійні теми «Вершник неба» (1956, 1972).

В його поезії часто знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з історії українського народу, зокрема його трагедію під час штучного голодомору.

Барка — автор роману «Жовтий князь» (1963, про голодомор 1932—1933 рр. в Україні). За цим романом О. Янчук створив фільм «Голод-33».