Григорій Долгоруков

XVIII ст.Росія, УкраїнаДержаваСенатори

Долгору́ков Григо́рій Федорович (1656—1723) — брат Долгорукова, Якова Федоровича, представник роду Долгорукових, який бере свій початок князя Михайла Всеволодовича Чернігівського.

У 1700 р. відправлений до Польщі з таємним дорученням домовитися з королем Августом щодо плану воєнних дій проти шведів; згодом призначений надзвичайним посланником при дворі Польському. Коли в 1706 р. Карл XII зайняв Варшаву і змусив Августа II відмовитися від престолу, Г. Ф.

Долгоруков повернувся до Росії. У 1708 р., після «зради» Мазепи, керував виборами нового малоросійського гетьмана. Врешті-решт обрали вірного Росії Скоропадського; у 1709 р. відзначився в Полтавській битві. Того ж року знову призначений послом до Польщі. Турбота Долгорукова про інтереси Росії і православ’я викликали проти нього таку ненависть польського духовенства й поляків, що в 1721 р. його за власним проханням було відкликано з Варшави. Долгоруков отримав звання сенатора.
ДЖЕРЕЛА: