Ляскоронський (Ляцкоронський) Сильвестр

XVIII ст.РосіяРекторАрхімандрити, Ректори, Просвітителі

Ляскоронський (Ляцкоронський; чернече ім’я — Сильвестр; р., м. н. невід. — 08.05.1754, м. Київ) — ректор Києво-Могилянської академії (КМА), архімандрит Братського монастиря, драматург.

Після закінчення навчання в КМА на поч. 1730-х рр. запрошений її викладачем. Протягом 1734/35 навчального року викладав у класі граматики, у 1736/37 р. — синтаксими, у 1737/38 р. — піїтики, у 1738—40 рр. — риторики. Прийнявши чернечий постриг, на якийсь час залишив КМА. У 1740 р. — член Київської консисторії, у 1741—1744 рр. — ігумен Віленського Святодухівського монастиря, з 1745 р. — архімандрит Ніжинського Благовіщенського Назарет-Богородицького монастиря. У 1746 р. його запрошено на посаду ректора КМА, одночасно — професора богослов’я й архімандрита Київського Братського монастиря (1746—1751). У грамоті від

1746 р. на ректорство й архімандритство митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії Р. Заборовський писав: «… о чем известясь Академии наши учители и братья оного монастыря должны ему… Сильвестру, всякое при подобающей чести отдавать послушание без роптания и все по благому его совету действовать».

Ляскоронський — автор двох курсів риторики. У часи викладання поетики й риторики написав «Трагедокомедію» (1737—1738), що визнана зразком великодньої драми. Він плідно займався упорядкуванням внутрішнього життя КМА. При ньому було складено «Инструкцію находящимся по школам при церквах Кіевоподольских студентам…» (1750), що являла собою правила поведінки для тих студентів, котрі жили в парафіальних приміщеннях подільських церков (т. зв. Малій бурсі). Від них зокрема вимагалося обов’язково відвідувати богослужіння, особливо в дні, коли немає занять у КМА, та одержувати благословення настоятелів.

3 1748 р. Ляскоронський вів тривалу судову боротьбу з Київським магістратом за ґрунти й ліс в урочищах Берковець і Клепач, які здавна належали Братському монастирю та КМА. Незважаючи на магістратську заборону пропінацій, КМА тримала шинок на Житньому ринку аж до 1752 р. Ім’я Ляскоронського тісно пов’язане з завершенням будівництва Успенської церкви в селі Стайки, приписному на той час до Київського Братського монастиря.

Ляскоронський багато справ робив самочинно, не погоджуючи їх із протектором КМА, митрополитом Київським, Галицьким і всієї Малої Росії Г. Щербацьким, за що у 1751 р. його звільнено на «спочинок» у Київський Видубицький монастир.

ПОСИЛАННЯ: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII cт.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 336—337.

НА ФОТО: Герб Києво-Могилянської академії