Августин Штефан

XX ст.Чехословаччина, СШАНаука і техніка

Штефан Августин Омелян (11.01.1893, с. Порошкове Великоберезнянського повіту Ужанського ком., тепер Перечинського р-ну Закарпатської обл. — 04.09.1986, м. Філадельфія, США) — педагог, громадський і культурно-освітній діяч, публіцист, голова Сойму Карпатської України.

Народився у сім’ї священика. У 1910 р. закінчив гімназію в м. Берегове, у 1914 р. — Ужгородську духовну семінарію, псля чого до 1917 р. навчався на філософському факультеті Будапештського університету. У 1918—1919 рр. — професор Ужгородської учительської семінарії, у 1920—1922 рр. — викладач Ужгородської гімназії. Співавтор і учасник Всенародного конгресу угорських русинів у м. Хуст (січень 1919), член Президії Центральної української народної ради Закарпаття (1919—1939). У 1922—1938 рр. — директор Державної торговельної Академії в Ужгороді; водночас у 1920—1938 рр. — постійний екзаменатор Крайової екзаменаційної комісії для педагогів горожанських шкіл, у 1925—1938 рр. — голова Народнопросвітньої ради в м. Мукачеве.

Співзасновник товариства «Просвіта», член Головної управи Педагогічного товариства (1926—1939). Співзасновник і редактор газет «Русин» (1921—1923), «Учительський голос» (1930—1939), «Українське слово» (1932—1938) та «Нова свобода» (1938—1939). З січня 1939 р. — член виконавчого комітету партії «Українське національне об’єднання, з лютого 1939 р. — посол Сойму Карпатської України, у березні 1939 р. — голова Сойму Карпатської України, міністр культів, шкільництва і народної освіти в уряді Карпатської України…

Після окупації Закарпаття угорськими військами 1939 р. — в еміграції. Виїхав у м. Братислава (тепер Республіка Словаччина), де працював директором Української комерційної академії, у 1940—1945 рр. — викладачем української гімназії у м. Прага (тепер Чеська Республіка); у 1945—1949 рр. він — директор української гімназії у м. Ауґзбурґ (Німеччина). У 1949 р. емігрував до США, викладав українську мову в Українському католицькому інституті для дівчат (м. Стемфорд, штат Коннектікут), співробітничав у часописах «Карпатська зірка» (м. Нью-Йорк), «Карпатський голос» (м. Філадельфія) та ін. З 1969 р. до кінця життя жив у м. Філадельфія. У 1978—1985 рр. — заступник голови Державного центру УНР в екзилі.

Помер Августин Штефан в еміграції у США на 94 — му році життя, похований на кладовищі Святого Духа в м. Гемптонбург (штат Нью-Йорк).

Автор публіцистичних та історико-мемуарних праць: «Карпатський березень» (1950), «Хуст» 1919—1939», «Українське військо в Закарпатті» (обидві — 1959), «Від Карпатської Русі до Карпатської України» (1969), «Президент — монсеньйор Августин Волошин», «Кольори герба і прапора Закарпаття» (обидві — 1970), «Біографія о. Августина Волошина» (1971), «Василь Ґренджа-Донський» (1975), «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карпатської України» (1973—1981), «Августин Волошин — президент Карпатської України» (1977) та ін., підручників для шкіл з математики і української мови. Видав також два томи своїх споминів.